ЛННЦ ПО

Перестало битися серце знаного профтехосвітянина, громадського діяча, українського поета Ярослава Камінецького

Колектив Львівського навчально-наукового центру глибоко сумує і висловлює співчуття рідним та близьким нашого багатолітнього керівника, Людину з великої букви, щирого, доброзичливого, справедливого, мудрого і талановитого Ярослава Камінецького. Нехай спочиває з Богом. Ярослав Григорович прожив достойне життя. Вічна пам’ять.

Ярослав Камінецький народився 28 липня 1941 р. в селі Зарудці Львівського повіту, нині Жовківського району Львівської області в сім’ї мельника. У 1945 р. залишився без батька, котрий загинув на фронті Другої світової війни у Словаччині. Середню школу закінчив у сусідньому знаменитому селі Зашкові в 1958 р. Також закінчив Львівське технічне училище № 8, згодом працював на Львівській залізниці помічником машиніста паровоза, пізніше слюсарем на підприємствах Львова. У 1968 р. закінчив українську філологію у Львівському університеті імені Івана Фіранка. Кандидат економічних, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, академік академії вищої освіти. Тридцять років життя віддав керівництву системою професійно-технічної освіти Львівщини, обирався депутатом, головою постійної комісії освіти і науки Львівської обласної ради. Був багаторічним директором Львівського науково-практичного центру (1994 – 1996, 2005 – 2013 рр.). Із 1 січня 2016 р. залишився працювати на посаді провідного наукового співробітника Львівського навчально-наукового центру професійної освіти НПУ імені М.П. Ддрагоманова (на громадських засадах). Центр і колектив ніколи не залишав – був помічником, радником, ділився знаннями і досвідом щодо організації різних напрямів роботи.

З 1998 року – член Національної спілки письменників України, з 2005 року був заступником голови, а з 2011 року до 2015 року – головою Львівської обласної організації Національної Спілки письменників України. Автор 15 поетичних збірок. На громадських засадах із 2008 р. працював віце-президентом Львівського крайового товариства «Рідна школа». Доробок автора є вагомим: опублікував понад 160 наукових праць, у тому числі 5 монографій, 6 навчально-методичних посібників, 8 методичних рекомендацій. Нагороджений орденом «Знак пошани», почесними грамотами Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, нагрудним знаком: «Відмінник професійно-технічної освіти СРСР», «Відмінник освіти УРСР», «Відмінник освіти України», знаком МОН молодь спорту України «За наукові досягнення», «Василь Сухомлинський», медалями НАПН України: «Ушинський К. Д.», «Григорій Сковорода», Золотою медаллю Спілки письменників України «Почесна відзнака». Видав поетичні збірки: «Невідлітна птаха» (1996); «Замкова гора» (1999); «Вересова круча» (2000); «Вічне і сутнє» (2001); «Любов і пісня» (2002); «Підгорай» (2004); «В незрадних ритмах Левового міста» (2005); «Сто сердечних одкровень» (2006); «Непроминальні миті» (2007); «Лірика» (2008); добірка віршів «Львів – нації духовність і любов» у колективній книзі поезій «Львівська квадрига» (2008); «Цвіт японської вишні» (2009), «Берег чистоти» (2010), «А потім буде осінь…» (2011), «Віддзеркалення істин любові» (2016). Низку поезій покладено на музику і перекладено на іноземні мови. Серце Ярослава Камінецького перестало битися 13 вересня 2019 року.

Опубліковано 13 Вересня 2019, автор Кубська Лариса.